Кировоград

П А С П О Р Т КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ (станом на 01.01.2010 р.) Обласний центр - м. Кіровоград Загальні відомості про область Дата утворення: 10 січня 1939 року Площа: 24,6 тис. кв. км 4,1 % від території України Відстані: від м. Кіровограда до м. Києва: залізницею 392 км автошляхом 300 км Географічні дані: Область розташована у центральній частині України, на півдні Придніпровської височини, у межиріччі Дніпра та Південного Бугу, на межі лісостепу та степу. Клімат – помірно-континентальний По території області протікають 644 річки Найбільші: Інгулець, Інгул, Синюха Кордони: Межує з Вінницькою, Дніпропетровською, Миколаївською, Одеською, Полтавською, Черкаською областями Чисельність населення: 1017,8 тис. осіб, 2,2 % населення України у тому числі: сільського – 389,9 тис. осіб, міського – 627,9 тис. осіб Адміністративно-територіальні одиниці: Міст обласного значення 4 один. Міст районного значення 8 один. Селищ міського типу 27 один. Сільських населених пунктів 1003 один. Кількість районів 21 один. Коротка історична довідка Історія краю починається з III-IV тисячоліття до нашої ери з часів трипільської культури. На території області знайдено рештки поселень чорноліської, черняхівської культур, а також скіфських племен. У кінці I тисячоліття н.е. північна частина області входила до складу Київської Русі. Згодом землі краю були під владою Литви, Польщі. У другій половині ХV століття ці терени стали частиною земель, на яких виникло Запорізьке козацтво. Пізніше, протягом майже трьох століть, територія області здебільшого входила до земель "Вольностей Війська Запорізького". Перша битва Визвольної війни українського народу 1648–1654 роках під Жовтими Водами відбулася саме на території сучасної Кіровоградщини. У середині ХVІІІ століття розпочалось активне заселення краю вихідцями з Росії, Сербії, Болгарії. У 1752 році було адміністративно засновано Нову Сербію, а в 1754 році – фортецю Святої Єлисавети, що згодом з форштадтами стала м. Єлисаветградом (сучасний Кіровоград) – центром повіту Херсонської губернії. З відміною військових поселень в середині ХІХ ст. економіка краю розвивалась інтенсивніше. У 1868-1869 роках залізниця з’єднала Єлисаветград з Одесою і Кременчуком, через три роки – Харковом і Миколаєвом. Розвитку набули підприємства переробної та харчової промисловості. Єлисаветград на межі ХІХ-ХХ століть був відомий високим рівнем розвитку освіти, музичної та театральної культури. На території краю діяли аматорські гуртки, що дали початок українській професійній трупі, заснованій Марком Кропивницьким у Єлисаветграді восени 1882 року. Справжні зразки боротьби за незалежність України продемонстрували наші земляки у 1917-1920 роках: це і діяльність Володимира Винниченка на посту голови уряду Української держави, й жертовна відвага тисяч безіменних героїв Канізького повстання та Холодноярської республіки. У подальшій історії краю відбувалися складні процеси становлення соціалістичної економіки. Область посідала одне з провідних місць за рівнем сільськогосподарського виробництва. На її підприємствах вироблялися будівельні матеріали, меблі, взуття, видобувалось буре вугілля. Суворим випробуванням стали роки другої світової війни. Кіровоградщина втратила 92 тис. 860 чоловік, в оборонних та наступальних боях загинуло 152,2 тис. осіб. Майже 400 визволителів області удостоєні звання Героя Радянського Союзу. У 1958 році Кіровоградську область нагороджено орденом Леніна. З 24 серпня 1991 року Кіровоградщина є невід'ємною складовою Української держави. Природні ресурси (корисні копалини) На території області виявлено 32 види і налічується майже 300 родовищ корисних копалин, з яких 85 родовищ експлуатуються. Мінерально-сировинна база області на 15,5 проц. складається з паливно- енергетичних корисних копалин (буре вугілля, бітум), на 58,2 проц. - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта (26,3 проц.) - це руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води. На 43 ділянках бурого вугілля у складі 12 родовищ, що входять до Олександрійського та Ватутінського геолого-промислових районів Дніпровського басейну, враховані запаси в кількості 750 млн.т. (1,66 проц. запасів від загальних по Україні). Запаси вугілля промислових категорій в межах полів діючих підприємств становлять 67 млн.т. У 2009 році Костянтинівський, Протопопівський та Головківський розрізи ЗАТ "Енерговугілля" взагалі не розроблялися. Значні ресурси горючих сланців (3,7 млрд.т) виявлені в районі с. Бовтишка Олександрівського району. Спецдозвіл ТОВ "Феррекспо" для геологічного вивчення кар'єрного поля № 3 родовища анульований, на іншу площу Бовтиського родовища надані спецдозволи на користування надрами для геологічного вивчення з дослідно- промисловою розробкою. Із металічних корисних копалин присутні 4 родовища залізних руд з промисловими запасами 469,6 млн.т, з них у ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" експлуатуються два - Петрівське і Артемівське із загальними запасами 366 млн.т (2,6 проц. від загальних запасів в Україні). Середньорічний видобуток залізистих кварцитів складає 6-6,5 млн.т (3,8-4 проц. від загального видобутку в Україні). У 2009 році видобуто 6,28 млн.т руди. В області присутні також 5 комплексних родовищ нікелю і кобальту. ТОВ "Побузький феронікелевий комбінат" розробляється лише Липовеньківське родовище (Голованівський район). Закінчена розвідка Південної ділянки Капітанівського родовища. Запаси та прогнозні ресурси корінних руд золота з середнім вмістом золота 6-6,5 г/т оцінені на двох родовищах - Клинцівському та Юріївському, продовжується геологічне вивчення Клинцівського родовища. Виявлені руди літію на Полохівському та Станкуватському родовищах. У межах Ганнівсько-Звенигородської рудоносної зони (Новомиргородський та Маловисківський райони) встановлена наявність танталу. У Новомиргородському районі ТОВ "ВКФ "Велта" проводяться підготовчі роботи до експлуатації Бирзулівського родовища ільменіту (титанові руди). Область посідає провідне місце в Україні за запасами (83 проц.) і має монопольне становище (100 проц.) за видобутком урану. Розвідано 16 родовищ, з яких розробляється три. Створюється гірничодобувний комплекс на базі унікального за запасами Новокостянтинівського родовища. Гірничорудна сировина представлена трьома родовищами графіту з загальними запасами 126,7 млн.т руди (7,9 млн.т кристалічного графіту). Балахівське і Петрівське родовища не розробляються. Заваллівське родовище експлуатує ВАТ "Заваллівський графітовий комбінат". У 2009 році видобуто (з втратами) 51,5 тис.т руди порівняно з 184,2 тис.т руди у 2008 році. Вироблено товарного графіту 4262,7 т. Супутньою корисною копалиною на цьому родовищі є абразивна сировина (гранат), запаси руди якої оцінюються в 20,3 млн.т, у 2009 році не добувалась. Коноплянське родовище трепелу (сировини крем'яної) розробляється ВАТ "Кіровоградський механічний завод". Видобуток трепелу у 2009 році склав 5,6 тис.т порівняно з 2,5 тис.т у 2008 році. Із нерудної сировини для металургії (каоліни) з 6 розвіданих родовищ промисловістю освоєно лише Обознівське родовище вторинного каоліну. Обсяг видобутку сировини у 2009 році - 130,0 тис.т порівняно з 211 тис.т у 2008 році. Наявних запасів каоліну одного цього родовища вистачить на 20-25 років. Вогнетривкі глини представлені одним Шестаківським родовищем з попередньо оціненими запасами - 38 млн.т. Родовище не розробляється. Кварцити та кварц для вогнетривів представлені одним Малоскелівським родовищем, де запаси промислових категорій складають 15,2 млн.т, але внаслідок спорудження на його площі магістральних газо - та нафтопроводу експлуатаційні запаси родовища значно нижчі і становлять 1,95 млн.т. Проводяться підготовчі роботи для видобування кварцитів підприємством ЗАТ "КГК". Пісок формувальний, представлений одним родовищем - Маловисківським із запасами 4,1 млн.т, не розробляється. Розвідано 4 родовища мінеральної сировини для закладання виїмкового простору при видобутку уранових руд, всі розробляються. Корисні копалини для будівництва представлені в області 10 видами, налічується 173 родовища, з яких розробляється - 46. Розвідано 17 родовищ будівельного піску з промисловими запасами 46,5 млн.куб.м, з них розробляється 2 родовища. Підприємства області повністю забезпечені сировиною для виробництва буто- щебеневої продукції та облицювального каменю. Враховано 74 родовища каменю будівельного з запасами 798,59 млн. куб.м, у розробці практично перебуває 27 родовищ. Вироблено у 2009 році буто-щебеневої продукції 3,45 млн.т. Камінь облицювальний представлений 13 родовищами з запасами 22,04 млн. куб.м, з них розробляється 10 родовищ. Видобуток каменю у 2009 році склав 12,56 тис.куб.м, виготовлено плити гранітної облицювальної 104,1 тис.м. Розвідано по одному родовищу вапняку для випалювання на вапно, каменю пиляного, сировини керамзитової. Усі вони на даний час не розробляються. Цегельно-черепична сировина із загальними запасами більш ніж 81 млн. куб.м. розвідана на 62 родовищах, з них практично перебуває в розробці 6 родовищ. Виготовлено цегли керамічної невогнетривкої 19,1 млн.шт., цегли силікатної - 21,3 млн.шт. Прісні підземні води для господарсько-питного водопостачання розвідані в області на 38 ділянках із сумарною кількістю затверджених запасів 225,7 тис. куб.м/добу, з них експлуатується 14 ділянок. Загальний щорічний видобуток підземних прісних вод становить у межах 30-35 млн.куб.м. Підземні мінеральні води області відносяться до типу радонових і використовуються для лікувальних цілей, розвідані на двох ділянках з кількістю запасів 433 куб.м/добу, з яких експлуатується одна Петрівська ділянка (Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня). СТОВ "Зоря" отримало спецдозвіл для промислового видобування підземних мінеральних столових вод Вербівського родовища в Новоукраїнському районі. Оформлюються спеціальні дозволи на користування надрами Новгородківського і Новомиргородського родовищ підземних мінеральних вод для їх геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою. Заповідники У 2009 році в області продовжувались роботи з підготовки та організації заходів з питань створення нових національних природних парків, інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду з метою зниження втрат біорізноманіття та забезпечення сталого розвитку області шляхом збільшення площі природних заповідників. Показник заповідності по області (відношення площі ПЗФ до території області) складає лише 1,5 проц., розораність земель - 73 проц. На сучасному етапі головним стратегічними завданням у заповідній сфері є збереження біорізноманіття, організація об'єктів природно-заповідного фонду. На даному етапі за 2009 рік досягло певних результативних показників. Готуються матеріали щодо розширення мережі територій і об'єктів природно- заповідного фонду згідно з рішеннями обласної ради створено 5 ландшафтних заказників місцевого значення загальною площею 6742,0 га, чим збільшено відсоток заповідиних територій області із 1,2 проц. до 1,5 проц. Кіровоградська обласна рада оголосила 8 територій області природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме: ландшафтні заказники "Кравчинські скелі" (Гайворонський район), "Тернова балка" (Бобринецький район), лісові заказники "Новомиргородське-1", "Новомиргородське-2" (Новомиргородський район), ботанічна пам’ятка природи "Крутий яр" (Бобринецький район), гідрологічна пам’ятка природи "Зубринець" (Олександрівський район), заповідні урочища "Грузьке" (Бобринецький район), "Нюркине урочище" (Бобринецький район). Станом на 1 січня 2010 року мережа природно-заповідного фонду області становить 188 заповідних територій та об'єктів загальною площею 35837,48 га, із них 26 природно-заповідних територій та об'єктів, мають статус загальнодержавного значення, решта - 162 - місцевого значення. Проводиться робота над перспективним планом заповідання територій, яким у 2010 році передбачено створення ще 16-ти нових територій природно-заповідного фонду. Структура земельного фонду: Розподіл земель за цільовим призначенням та функціональним використанням тис. га Територія, усього 2458,8 у тому числі: сільськогосподарські угіддя 2040,5 із них: рілля 1762,3 ліси і інші вкриті лісом площі 183,0 забудовані землі 88,1 землі водного фонду 76,3 інші землі 71,0 Питома вага області в економіці України: Продукція промисловості 1,0 % Валова продукція сільського господарства 3,6 % у тому числі; рослинництво 4,3 % тваринництво 2,5 % Товарообіг 1,6 % Промисловість Галузева структура промисловості за видми економічної діяльності Питома вага, %: Промисловість 100,0 Добувна промисловість 4,4 Переробна промисловість 86,4 з неї: виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 46,4 Легка промисловість 0,4 Видобування деревини та виготовлення виробів з неї 0,8 Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість та видавнича справа 0,7 Хімічна і нафтохімічна промисловість 2,8 Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів та скловиробів) 4,7 Металургія та оброблення металу 11,8 Машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування 19,0 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 0,9 Фінансові та кредитні установи В області налічується 107 фінансових та кредитних установ, функціонує 394 філії та безбалансованих відділень 27 представництв банків. Сільське господарство Кількість агропромислових формувань, всього 4428 один. у тому числі: колективних сільгосппідприємств 13 один. приватних підприємств 529 один. господарських товариств 631 один. фермерських господарств 3039 один. інших суб’єктів господарювання 216 один. Структура валового виробництва сільського господарства рослинництво 73 % тваринництво 27 % Виробництво сільгосппродукції на одну особу (усі категорії господарств) 3591,1 грн. Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції: Виробництво рослинницької продукції (усі категорії господарств), тис. тонн Середня урожайність на 1 га, ц Зерно та зернобобові культури 2534,2 29 Цукровий буряк 333,6 296 Соняшник 717,2 16,7 Інші культури: овочі 233,6 155,9 картопля 426,4 109,3 плоди та ягоди 20,4 42,3 Виробництво тваринницької продукції (усі категорії господарств) Одиниця виміру М’ясо 58,0 тис. тонн Молоко 346,5 тис. тонн Яйце 452,1 млн. штук Транспортний комплекс і зв’язок Залізничний транспорт Наявність підприємств 3 Залізничних станцій 66 один. Авіаційний транспорт Наявність: авіакомпаній 3 один. аеропортів 1 один. Автомобільний транспорт Підприємств (АТП) 97 один. Виконують перевезення: пасажирські 43 вантажні 54 Наявність автомобільних доріг: 6256,4 км загальнодержавного значення 732,1 км місцевого значення 5524,3 км Морський і річковий транспорт відсутній Зв’язок загального користування: Наявність телефонного зв’язку у: містах 172,8 тис. апаратів селах 36,9 тис. апаратів Наявність веж мобільного зв’язку 597* один. Кількість абонентів мобільного зв’язку 820317 один. Кількість основних телефонів на 100 сімей 39,3 один. Поштові заклади, всьго 520 один. Наявність поштових закладів у: обласному центрі 20 один. містах обласного значення та селищах міського типу 81 один. селах 419 один. * - інформація операторів мобільного зв’язку ЗАТ "Український мобільний зв’язок", ТОВ "Інтертелеком", ЗАТ "Українські радіосистеми", ЗАТ "Київстар", Кіровоградська філія "Утел" Ват "Укртелеком". Споживчий ринок Кількість підприємств торгівлі 1956 один. з них: магазинів 1327* один. підприємств ресторанного господарства 460* один. Зареєстрованих ринків 75* один. Обсяг роздрібного товарообороту на одну особу (у середньому за рік) 3519 грн. Питома вага роздрібного товарообороту підприємств споживчих товариств в обсязі роздрібного товарообороту області 2,3 % Обсяг роздрібного товарообороту системи споживчої кооперації на одну особу (у середньому за рік) 137 грн. * - станом на 01.01.2009 року Мале підприємництво Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення 53* один. Середня кількість працюючих на одному малому підприємстві 6* осіб Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малими підприємствами 6906,4* млн. грн. від загального обсягу виробленої продукції (робіт, послуг) області 33,2* % Питома вага надходжень від підприємств малого бізнесу до обласного бюджету 9,9 % Кількість зареєстрованих підприємців, фізичних осіб: 49,4 осіб * - дані за 2008 рік СОЦІАЛЬНА СФЕРА Соціальний захист Чисельність пенсіонерів 326 557 чол. у тому числі: за віком 249 528 чол. за інвалідністю, регресники 34 880 чол. По втраті годувальника 19 026 чол. за вислугою років 6 436 чол. які отримують соціальні пенсії 5 198 чол. Міністерства оборони України 6 059 чол. Міністерства внутрішніх справ України 4 305 чол. Служби безпеки України 369 чол. Департаменту з питань виконання покарань 363 чол. Міністерства надзвичайних ситуацій України 291 чол. Державної податкової адміністрації України 102 чол. Виплата пенсій, соціальних допомог Місячний фонд (середньомісячні видатки на виплату пенсій) 276 224 350 грн. Заборгованість з виплати пенсій 0 грн. Заборгованістьть з виплати соціальних допомог 0 грн. Рівень життя (дані за ІІІ квартал 2009 року) Обсяг наявних доходів населення 3797,0 млн. грн. Темп росту реальних наявних доходів населення 90,4 % Наявний доход на одну особу 3708,2 грн. Заборгованість із заробітної плати Всього 52287,0 тис. грн. В економіці 36503,6 тис. грн. У сільському господарстві 271,0 тис. грн. У бюджетній сфері - Заборгованість державного бюджету - Заборгованість місцевого бюджету - 13 Демографічні дані, тенденції Народилось 10916 чол. Померло 17793 чол. Щільність населення на 1 кв. км. 41 чол. Міграційні процеси: прибуло 11906 чол. вибуло 14274 чол. ГУМАНІТАРНА СФЕРА Наука Один. Кількість працюючих, чол. Науково-дослідні установи 11 423 Конструкторські бюро - - Проектні установи - - Філіали НАНУ - - Кількість докторів наук 39 39 Кількість кандидатів наук 631 631 Освіта Навчальні заклади Кількість вищих навчальних закладів ІV- рівня акредитації, ІІІ – рівня акредитації 3/4 один. чисельність студентів 20,8 тис.чол. чисельність викладачів 1478 чол. Кількість вищих навчальних закладів ІІ рівня акредитації, І – рівня акредитації 15 один. чисельність студентів 9,0 тис.чол. чисельність викладачів 2244 чол. Кічькість професійно-технічних навчальних закладів 26 один. чисельність учнів 8723 чол. чисельність викладачів 372 чол. Кількість денних загальноосвітніх навчальних закладів 582 один. чисельність учнів 108,1 тис. чол. чисельність вчителів 12621 чол. Кількість навчально-виховних закладів (інтернатів) 17 один. чисельність учнів 2937 чол. чисельність вчителів 484 чол. Кількість постійних дошкільних закладів 528 один. чисельність дітей 26,7 тис. чол. кількість персоналу 6650 чол. Кількість дитячих позашкільних установ (будинки творчості дітей та юнацтва, школярів, клуби юних техніків, екологів, авіа-автолюбителів, інші) 47 один. чисельність дітей 48,187 тис. чол. кількість шкільних бібліотек 580 один. Бібліотечний фонд 6729 один. Культура Кількість: один. кількість працюючих, чол. Філармоній 1 115 Консерваторій - - Театрів 2 185 Кінозалів 5 39 Бібліотек 602 1316 Закладів культури клубного типу 601 1762 Музеїв (включаючи філіали) 30 210 Бдинків культури 366 1246 Центрів дозвілля - - Сільських клубів 215 343 Клубів за інтересами 649 646 Дитячих музичних шкіл 30 711 Дитячих шкіл мистецтв 13 257 Дитячих художніх шкіл 3 40 Перелік найвизначніших пам'яток Кількість пам'яток один. Історії 2362 Архітектури 505 Культури 29 Природи 44 Археології 2656 Інше - Охорона здоров’я Медичні заклади 77 один. Кількість лікувальних закладів, поліклінік, амбулаторій, профілактики 189 один. Кількість ліжок 9446 місць Кількість лікарів 3333 чол. Кількість середнього медичного персоналу 10118 чол. Кількість санаторіїв-профілакторіїв 3 один. Кількість ліжок 360 місць Курортно-оздоровчих будинків відпочинку - один. Кількість ліжок - місць Забезпеченість лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення 93,4 ліжок Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів 25096 відвід. за зміну Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів у розрахунку на 10 тис. населення 248,1 відвід. за зміну Кількість ФАПів 528 один. кількість працюючих 946 чол. Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення 33,0 чол. Кількість аптек 538 один. Спортивні об’єкти Стадіони 23 один. Спортивні зали 495 один. Спортивні площадки 2005 один. Фізкультурно-оздоровчі клуби - один. Лижні бази - один. Стрільбища, тири 141 один. Плавальні басейни 10 один. Тренажерні зали 176 один. Інші спортивні споруди 230 один. Видатні історичні постаті області В галузі: Прізвище, ініціали Посада, професія, фах Винниченко В.К. (1880-1951) Письменник, громадсько-політичний і державний діяч Ерделі К.О. (1878-1971) Російська арфістка, композитор, педагог. Народна артистка СРСР з 1966 року Заньковецька М.К. (Адосовська) (1854-1934) Видатна українська актриса Карпенко-Карий (Тобілевич І.К.) (1845-1907) Драматург, актор і режисер, один із засновників професійного театру Кропивницький М.Л. (1840-1910) Письменник, драматург, театральний актор Садовський (Тобілевич М.К.) (1856-1933) Актор, режисер і громадський діяч, корифей українського побутового театру Саксаганський (Тобілевич А.К.) (1859-1940) Актор і режисер, театральний діяч, один із організаторів театру корифеїв Степняк-Кравчинський С.М. (справжнє прізвище – Кравчинський) (1851-1895) Російський письменник, революціонер- народник. Учасник ходіння в народ, член "Народної волі" Микитенко І.К. (1897-1937) Український письменник МейтусЮ.С. (1903-1997) Український композитор, народний артист України Покаржевський П.Д. (1889-1968) Живописець, ботанік, документаліст Петров Й.О. (1807-1878) Російський співак. Один з основоположників російської вокально- сценічної школи Тарковський А.О. (1907-1989) Російський поет, перекладач. Лауреат Державної премії СРСР Чикаленко Є.Х. (1861- 1929) Громадський і культурний діяч, мемуарист, меценат, видавець газет Шимановський Кароль (1882-1937) Польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист. Народився і більшу частину свого життя провів на Україні Культури ЯновськийЮ.І. (1902-1954) Український прозаїк, драматург, кіносценарист 16 Завадський М.Р. (1848-1926) Громадський та педагогічний діяч, редактор, видавець. Один з фундаторів Єлисаветградського земського реального училища, засновник першого на Україні педагогічного часопису "Педагогічний вісник" (1881-1883) Осьмьоркін О.О. (1892-1853) Педагог і художник Сухомлинський В.О. (1918-1970) Директор Павлиської школи Онуфріївського району, вчитель початкових класів МейтусЮ.С. (1903-1997) Український композитор, народний артист України Нейгауз Г.Г. (1888-1964) Педагог та піаніст Науки і освіти Чижевський Д.І. (1894-1977) Учений-енциклопедист, культуролог, філософ, літературознавець, релігіознавець, лінгвіст, славіст, дослідник української і слов’янської літератури, історії культур, філософії, релігійної думки та слов’янської духовності Архітектури Паученко Я.В. (1866-1914) Архітектор. Автор архітектурного ансамблю історичного центру м.Єлисаветграда (Кіровограда). В м. Кіровограді у 2002 році засновано обласну премію в галузі архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва та геральдики імені Я.В.Паученка